З історії маєтку де Бальменів

Будинок де Бальменів мав бібліотеку, музей мисливської зброї, картина галерея та велика танцювальна зала.

Маєток де Бальменів

Де-Бальмени проживали в будинку весняно-літнього сезону, в зимовий час вони від’їхали до Києва теперішнього польського посольства на вулиці Ярославів Вал.

1. Чорний будинок, тепер використовується в якості майстерні місцевим агро товариством "Цукровик". В радянський період в ньому розташовувались управляючий та інші господарчі службовці.

2. Цегляний червоний будинок для чаювання з верандою - збудованою в 1902 -1905 роках.

3. Палац де Бальменів з колонами було розібрано в 1921 році. З цегли поміщицького будинку було зроблено воловню на Павловці також вистачило цегли на те, щоб зробити будинок для робітників заводу.

4. Будинок дерев’яний з флігелями холодної побудови використовувався лише літньою порою для дачників. Спалений в 1919 році при затриманні злочинця Шевченка А. Т. Пирятинською міліцією.

5. Парковий павільйон

З історії маєтку де Бальменів | де Бальмени, Линовиця

У 1920-х роках розпродали з палацу все те, що „влазило” у селянські хати, у комори або могло згодитись у господарстві. В тому числі й столик Наполеона. Знищували лише те, що вже зовсім нікому не було потрібним, наприклад величезний білосніжний концертний рояль, або арфа, інкрустована слоновою кісткою.

Потім розібрали на цеглу і флігель, розбили на дрова „Шевченківську альтанку”. Оце й були найперші кроки молодої радянської влади, а уособлював її тут на той час волосний виконавчий комітет.

Потім настала черга Успенської церкви, їй на той час пощастило більше, бо дуже красива вже була. Тож тільки хрест зрізали, повикидали ікони та влаштували в ній комору для зерна. А ось дзвіницю не пожаліли, зруйнували та розібрали на цеглу. У ті ж часи комусь із районних горе-керівників прийшла в голову безглузда ідея розмістити в історичній садибі машинно-тракторну станцію. Під неї зайняли третину парку, два будинки та ще спорудили нову цегляну потвору – довжелезний сарай.

У 1960-х роках ще одну третину парку зайняли під стадіон, вирубавши велику кількість вікових кленів, лубів і лип, знищивши залишки стародавніх алей.